Liki24 UA

COVID-19: спростована ефективність антибіотикотерапії

Резюме. Спростована ефективність антибіотикотерапії серед госпіталізованих із приводу COVID-19 пацієнтів

Актуальність

Раціональна антибіотикотерапія є економічно ефективною стратегією лікування пацієнтів із бактеріальними інфекціями, яка допомагає запобігати виникненню резистентності антибактеріальних препаратів. Однак питання призначення антибіотикотерапії під час лікування пацієнтів, інфікованих SARS-CoV2, залишається і досі невизначеним. Відповідно до протоколу Міністерства охорони здоров’я України щодо антибіотикотерапії пацієнтів із COVID-19, показаннями до призначення антибактеріальних препаратів є лише наявність бактеріальної пневмонії, сепсису, септичного шоку, інфекції сечовивідних шляхів. В усіх інших випадках лікування полягає у симптоматичній терапії [1].

Однак на початку пандемії COVID-19 за відсутності підтверджених стандартів лікування значна кількість міжнародних медичних спільнот дійшла висновку, що стратегія емпіричної антибіотикотерапії може бути корисною щодо лікування пацієнтів, інфікованих SARS-CoV2, з метою запобігання розвитку ускладнень.

Проведено ретроспективне когортне дослідження, мета якого — визначення ефективності раннього застосування антибіотикотерапії у пацієнтів, інфікованих COVID-19, із середньотяжким перебігом захворювання, які були госпіталізовані до відділення стаціонару з низьким ризиком зараження бактеріальною інфекцією [2].

Методи дослідження

У клінічному дослідженні проаналізовано дані госпіталізованих пацієнтів, інфікованих SARS-CoV2. У дослідження були включені когорти пацієнтів, госпіталізованих до чотирьох лікарень провінції Хубей (Китай): Центральна лікарня Уханя при Медичному коледжі Тунцзи Хуачжуньского науково-технічного університету, Уханьської лікарні Червоного Хреста, Центральної лікарні Енши Туцзя в Мяоскої автономної префектури та Ліучанська народна лікарня.

Діагноз COVID-19 було підтверджено відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я та локальних протоколів діагностики та лікування COVID-19. Період дослідження тривав з 31 грудня 2019 р. по 31 березня 2020 р., загальна кількість учасників становила 2501 пацієнт. Пацієнти перебували під спостереженням включно до 5 квітня 2020 р.

Пацієнтів розподілили дві групи з середньотяжким і тяжким перебігом COVID-19, відповідно до рекомендацій (частота дихальних рухів (ЧДД), рівень сатурації (SpO2) та гостра поліорганна недостатність). Ознаками тяжкого перебігу COVID-19 вважали наявність хоча б одного з таких критеріїв: ЧДД ≥30 уд./хв, SpO2 ≤93%, шок або гостра поліорганна недостатність.

У дослідженні всіх пацієнтів рандомізовано на дві групи: учасники 1-ї групи отримували ранню антибіотикотерапію, 2-ї групи — не отримували ранньої антибіотикотерапії. Групі антибіотикотерапії протягом 48 год з моменту госпіталізації призначено антибіотики з тривалістю курсу ≥3 днів.

Результати дослідження

Загальна кількість пацієнтів, які відповідали критеріям відбору, становила 1613 пацієнтів, інфікованих SARS-CoV2, з яких 996 отримували антибіотикотерапію та 617 — не отримували.

Протягом 30 днів спостереження із 1613 пацієнтів із середньотяжким перебігом прогресування захворювання відзначено у 498 пацієнтів. Крім того, у дослідженні встановлено, що частота прогресування захворювання до тяжкої форми у групі антибіотикотерапії була у 1,5 раза вища (36,24% проти 22,20% у 2-й групі; р

Висновки

Результати проведеного дослідження продемонстрували, що емпіричне або профілактичне застосування антибіотиків у пацієнтів із середньотяжким перебігом COVID-19 асоціювалося з ризиком прогресування захворювання до тяжкого перебігу, приєднанням бактеріальної інфекції та тривалішим перебуванням у стаціонарі. Крім того, у пацієнтів із середньотяжким перебігом COVID-19, які отримували ранню антибіотикотерапію, відзначалася також гіпопротеїнемія та підвищення D-димера.

Враховуючи отримані результати, дослідники дійшли висновку, що при менеджменті пацієнтів із COVID-19 необхідно уникати призначення антибіотика без крайньої необхідності, особливо на ранній стадії лікування.

Відповідно до сучасних рекомендацій щодо лікування SARS-CoV-2-асоційованої пневмонії на амбулаторному етапі:

  • не рекомендоване рутинне призначення антибіотикотерапії;
  • якщо є показання до призначення антибіотиків, препаратом вибору має бути доксициклін у дозі 200 мг в 1-шу добу, далі — 100 мг 1 раз на добу протягом 5 днів;
  • альтернативним антибіотиком є амоксицилін у дозі 500 мг 3 рази на добу протягом 5 днів;
  • не рекомендоване одночасне застосування декількох антибіотиків;
  • призначення глюкокортикостероїдів не рекомендоване за умови відсутності інших причин до їх призначення [3].
    Список використаної літератури
  1. МОЗ (2020) Наказ МОЗ України від 17.09.2020 р. № 2122 «Про внесення змін до Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)».
  2. Yin X., Liu L., Xu X. et al. (2020) Evaluation of early antibiotics use in non-severe COVID-19 patients admitted with low risk of bacterial infection. Res. Square, Jul. 2. DOI: https://doi.org/10.21203/rs.3.rs-39522/v1.
  3. Heneghan C., Pluddemann A., Mahtani K.M. (2020) Differentiating viral from bacterial pneumonia. CEBM, Apr. 8.

Анна Хиць,
Редакція журналу «Український медичний часопис»

23 февраля, 2021
Was this article helpful?

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *