Фібриляція передсердь: ефективність застосування ривароксабану

Резюме. Наведено огляд результатів дослідження щодо оцінки ефективності та безпеки терапії ривораксабаном проти терапії варфарином серед пацієнтів із фібриляцією передсердь та протезованим мітральним клапаном

Актуальність

Відповідно до сучасних рекомендацій, пацієнти з фібриляцією передсердь (ФП) та протезованим мітральним клапаном (пМК) потребують тривалої антикоагулянтної терапії. Однак і досі залишаються невизначеними питання щодо найбільш ефективної стратегії антикоагулянтної терапії у пацієнтів цієї групи. Сучасні рекомендації щодо застосування антагоністів вітаміну К (АВК) у пацієнтів із ФП та пМК обмежені даними рандомізованих клінічних досліджень. Ефективність та безпека застосування прямих оральних антикоагулянтів (ПОАК) у пацієнтів цієї групи базується на аналізі підгруп досліджень апіксабану та едоксабану, які включали загалом 31 та 131 пацієнта відповідно, а також результати дослідження дабігатрану, в якому взяли участь 27 пацієнтів. Результати дослідження ROCKET AF продемонстрували, що терапія ривароксабаном не поступається щодо ефективності та безпеки варфарину для профілактики інсульту та системної емболії, однак пацієнти з ФП та пМК були виключені з цього дослідження. Тож, проведено дослідження RIVER з метою оцінки ефективності та безпеки терапії ривораксабаном, порівняно з варфарином, у когорті пацієнтів із ФП та пМК.

Методи дослідження

Проведено рандомізоване клінічне дослідження, в якому взяли участь дорослі пацієнти (віком ≥18 років) із ФП та пМК, які отримували ПОАК з метою профілактики тромбоемболії. Дослідження проходило на базі 49 медичних центрів Бразилії.

Первинною кінцевою точкою був вибраний комбінований показник, який включав смерть, основні несприятливі серцево-судинні події (інсульт, транзиторна ішемічна атака, системна емболія, тромбоз клапана чи госпіталізація з приводу серцевої недостатності) або великі кровотечі протягом 12 міс.

Критерії виключення: протипоказання до терапії ривораксабаном або варфарином, дуже високий ризик кровотеч.

Пацієнтів було рандомізовано на дві групи: у 1-й групі отримували ривароксабан в дозі 20 мг 1 раз на добу, у 2-й — варфарин (міжнародне нормалізоване відношення 2,0–3,0).

Результати дослідження

Загалом до дослідження було включено 1005 пацієнтів із ФП та ПМК. Первинні кінцеві точки відзначалися в середньому через 347,5 дня у групі прийому ривароксабану та 340,1 дня — у групі варфарину (відмінність — 7,4 дня; 95% довірчий інтервал (ДІ) –1,4…–16,3; р

Висновок

Результати проведеного дослідження свідчать, що терапія ривораксабаном не поступається ефективності та безпеці терапії варфарином у пацієнтів із ФП та пМК.

  • Guimarães H.P., Lopes R.D., Barros e Silva P.G.M. et al. (2020) Rivaroxaban in Patients with Atrial Fibrillation and a Bioprosthetic Mitral Valve. N. Engl. J. Med., 383: 2117–2126.
  • Patel M.R., Mahaffey K.W., Garg J. et al. (2011) Rivaroxaban versus warfarin in nonvalvular atrial fibrillation. N. Engl. J. Med., 365: 883–891.

Анна Хиць

16 декабря, 2020
Was this article helpful?

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *