Тромботичні ускладнення у пацієнтів з CОVID-19. Новий фенотип?

Резюме. Висвітлені відмінності візуалізуючих та клінічних ознак тромботичних ускладнень у пацієнтів з ТЕЛА  на тлі респіраторних симптомів та без них 

Актуальність

Із тромботичних ускладнень найчастіше тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) становить поширене та прогностично несприятливе ускладнення багатьох захворювань. Загалом тромботичні ускладнення посідають третє місце серед безпосередніх чинників захворюваності та летальності, однак точні статистичні дані відсутні у зв’язку зі труднощами прижиттєвої діагностики. Існує широкий спектр зовнішніх та генетичних факторів, які можна вважати передумовами виникнення тромбоемолії. Одним із поширених тригерів виникнення ТЕЛА вважаються гострі інфекційні захворювання [1]. Клінічний досвід набутий з початку пандемії свідчить про підвищений ризик виникнення тромботичних ускладнень у пацієнтів із тяжким та помірним перебігом CОVID-19, що, ймовірно, пов’язано із вродженою чи набутою коагулопатією [2]. На відміну від традиційного уявлення про патогенез ТЕЛА, в якому ключову роль відіграє тріада симптомів за Вірховим, дослідниками висунуто припущення виникнення тромбозу in situ внаслідок імунного запалення легень. Аби підтвердити цю думку, групою дослідників з Медичного центру Лейденського університету, Нідерланди, проведено дослідження [3]. Результати опубліковані у журналі «Thrombosis Research» (Дослідження тромбозів).

Методи та результати дослідження

У дослідженні взяли участь 23 пацієнти з підтвердженим діагнозом CОVID-19 і тромбоемболічними ускладненнями з такими ознаками:

  • відсутність позитивної динаміки клінічного стану на механічній респіраторній підтримці;
  • раптове погіршення респіраторної функції;
  • тривала лихоманка нез’ясованої етіології на тлі застосування антитромботичних препаратів у профілактичних дозах.

Контрольна група складалася зі 100 пацієнтів, яким діагноз ТЕЛА встановлено за період 2017–2019 рр. За результатами візуалізуючого дослідження у пацієнтів двох груп, проведеного за допомогою комп’ютерної ангіопульмонографії, порівнювали такі показники:

  • співвідношення діаметрів правого та лівого шлуночка (RV/LV);
  • найбільший поперечний діаметр основного стовбура легеневої артерії;
  • площа поширення тромба в судинному просвіті за шкалою Qanadli;
  • визначали місяця переважної локалізації тромба та площу пневмоніту.

Додатково встановлювали зв’язок між візуалізуючими ознаками і тяжкістю клінічного стану пацієнтів з CОVID-19.

Результати дослідження

Загалом тромботичні зміни в паренхімі легень відзначали у всіх пацієнтів із тяжким перебігом коронавірусної респіраторної інфекції та були зіставними з ознаками пульмоніту, або синдрому «матового скла», який спостерігався у 93% пацієнтів із тяжким та помірним перебігом COVID-19. Середня площа ураження становила ≥58% легеневої паренхими. У пацієнтів із помірними  респіраторними ознаками тромби переважно виявлялися у проксимальній ділянці головної чи лобулярної артерії (17%). Тоді як у разі тяжкого перебігу CОVID-19 у 70% пацієнтів тромби виявляли в сегментарних судинах, а у 13%  пацієнтів — у субсегментарних артеріях. Однак, на відміну від пацієнтів із ТЕЛА без респіраторних ознак, внутрішньосудинна поширеність тромба була меншою та досягала 8% просвіту судини за шкалою Qanadli (95% довірчий інтервал (ДІ) –16…–0,36%). При цьому середній показник співвідношення просвіту правого та лівого шлуночка ˃1, а найбільший поперечний діаметр основного стовбура легеневої артерії становив 4,6 мм у 74% пацієнтів респіраторної групи. Додатково, на думку дослідників, на протромботичний стан in situ внаслідок імунного запалення легень вказували помітно вищі показники D-димера у пацієнтів із помірним і тяжким перебігом COVID-19 без клінічних ознак тромбозу глибоких вен.

Висновки

Таким чином, дослідники дійшли висновку щодо наявності відмінностей фенотипу тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів із помірним і тяжкими клінічними ознаками респіраторної інфекції, спричиненої новим штамом коронавірусу, та без них.

  • 1. Guan W.J., Ni Z.Y., Hu Y. et al. (2020) Clinical characteristics of coronavirus disease 2019 in China. N. Engl. J. Med., 382(18): 1708–1720. doi: 10.1016/j.thromres.2020.05.039.
  • 2. Ranucci M., Ballotta A., Di Dedda U. et al. (2020) The procoagulant pattern of patients with COVID-19 acute respiratory distress syndrome. J. Thromb. Haemost. doi: 10.1111/jth.14854.
  • 3. van Dam L.F., Kroft L.J.M., van der Wal L.I. et al. (2020) Clinical and computed tomography characteristics of COVID-19 associated acute pulmonary embolism: A different phenotype of thrombotic disease? Thromb Res., 193: 86–89. doi: 10.1016/j.thromres.2020.06.010.

За матеріалами https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7274953/#bb0030

Ю.В. Жарікова,
Редакція
журналу «Український медичний часопис»

16 января, 2021
Was this article helpful?

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *