Liki24 UA

Постковідний синдром: персистуючі симтоми

Резюме. Наведено огляд результатів дослідження щодо оцінки персистуючих симптомів у пацієнтів, які одужали від COVID-19

Актуальність

Статистичні дані свідчать, що класична клінічна картина COVID-19 включає симптоми з боку респіраторної системи, інтоксикаційний синдром, симптоми з боку опорно-рухової системи (міалгію, артралгію, слабкість), шлунково-кишкові симптоми та аносмію/дисгевзію. Відомо, що гострий період COVID-19 триває ≥1 міс, а позалегеневі ураження спричиняють тривалий постковідний синдром, основними ознаками якого є ментальні порушення внаслідок гіпоксії та побічних ефектів від застосування препаратів [1].

Так званий постковідний синдром характеризується мультисиндромальним клінічним станом після перенесеного COVID-19, при якому SARS-CoV-2 в організмі пацієнта вже не виявляється, але сукупність завданих ним пошкоджень органів і систем завдає значної шкоди здоров’ю людини, що розтягнуто в часі внаслідок наявності у пацієнта коморбідної патології та порушення репаративної регенерації. Однак і досі недостатньо даних щодо персистуючих симптомів у пацієнтів із постковідним синдромом, що пов’язано з відсутністю досліджень, які б оцінювали наявність симптомів серед пацієнтів, які одужали від COVID-19. Перші результати дослідження італійських вчених повідомили, що основними персистуючими симптомами постковідного синдрому є втома та слабкість. З поширенням SARS-CoV-2 почали з’являтися все нові дані щодо стійких симптомів у пацієнтів, які перенесли COVID-19. Проведено спостережне дослідження на базі Університету Вашингтона, мета якого — оцінка персистуючих симптомів COVID-19 [3].

Методи та результати дослідження 

Проведено спостережне дослідження, в якому брали участь дорослі пацієнтів з підтвердженим діагнозом COVID-19. Загалом до дослідження було включено 234 дорослих пацієнтів. Учасників було рандомізовано на дві групи: 1-ша група включала інфікованих на SARS-CoV-2 осіб (діагноз підтверджено за допомогою ПЛР), 2-га група — контрольна. Період дослідження тривав із серпня по листопад 2020 р.

Усього 177 із 234 (75,6%, середній вік — 48,0 (18–94) року; 101 (57,1%) жінка) учасників дослідження пройшли повне опитування за допомогою анкетування. Загалом 11 (6,2%) пацієнтів мали безсимптомний перебіг COVID-19, 150 (84,7%) — легкий перебіг хвороби та отримували терапію на амбулаторній ланці медичної допомоги, у 16 (9,0%) відзначали середньотяжку і тяжку форму хвороби, що вимагало їх госпіталізації. Опитування пацієнтів завершилося в середньому через 169 (31–300) днів після початку COVID-19 та через 87 (71–144) днів з моменту зарахування пацієнтів до дослідження. Артеріальна гіпертензія була найпоширенішим супутнім захворюванням, що відзначали у 23 (13,0%) учасників дослідження.

Серед пацієнтів із COVID-19 про персистуючі симптоми захворювання повідомляли 17 (26,6%) із 64 пацієнтів віком від 18 до 39 років, 5 (30,1%) із 83 пацієнтів  віком 40–64 років та 13 (43,3%) із 30 пацієнтів віком >65 років.

Загалом у 49 (32,7%) із 150 амбулаторних пацієнтів, 5 (31,3%) із 16 госпіталізованих пацієнтів  та 1 (4,8%) із 21 учасника групи контролю  повідомляли про принаймні один персистуючий симптом захворювання. Із 31 пацієнта з артеріальною гіпертензією або цукровим діабетом у 11 (35,5%) спостерігалися персистуючі симптоми.

Найпоширенішими персистуючими симптомами COVID-19 були втома (24 (13,6%) із 177 пацієнтів ), аносмія/дисгевзія (24 (13,6%) пацієнти). Загалом 23 (13,0%) пацієнти повідомляли про інші менш поширені симптоми, зокрема порушення свідомості (4 (2,3%) пацієнти).

Висновок

Результати виконаного дослідження демонструють, що наслідки перенесеного COVID-19 поширюються далеко за межі гострої інфекції, навіть серед пацієнтів, які мають легкий перебіг захворювання. Дослідниками відзначено, що найпоширенішими персистуючими симптомами у пацієнтів із постковідним синдромом є втома і аносмія/дисгевзія.

Нагадуємо, що результати нещодавнього дослідження спростували ефективність антибіотикотерапії серед пацієнтів із середньотяжким перебігом COVID-19.

Список використаної літератури

  1. Carfi A., Bernabei R., Landi F. et al. (2020) Persistent Symptoms in Patients After Acute COVID-19. JAMA, 324(6): 603–605. doi: 10.1001/jama.2020.12603.
  2. Logue J.K., Franko N.M., McCulloch D.J. et al. (2021) Sequelae in Adults at 6 Months After COVID-19 Infection. JAMA Netw Open, 4(2): e210830. doi: 10.1001/jamanetworkopen.2021.0830.

Анна Хиць,
Редакція журналу «Український медичний часопис»

25 февраля, 2021
Was this article helpful?

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *