Ожиріння як ключовий фактор ризику ускладнень у вагітних

Резюме. Наведено огляд результатів дослідження, в якому оцінювали ожиріння як предиктор ризику розвитку ускладнень у період вагітності

Актуальність

Сьогодні ожиріння є однією з найпоширеніших форм порушення ліпідного обміну, частота якого у популяції з кожним роком підвищується. Статистичні дані свідчать, що частка вагітних з ожирінням досягає 15,5–26,9% [1]. Захворюваність на ожиріння у всьому світі вже має масштаби епідемії і, за прогнозами деяких дослідників, підвищиться до 70% до 2025 р. Дані літератури і акушерської практики свідчать про те, що ожиріння значно ускладнює перебіг вагітності, асоціюється з виникненням акушерських ускладнень в декілька разів частіше, ніж у жінок з нормальною масою тіла. Проведено дослідження, в якому оцінювали асоціацію між розвитком серцево-судинних ускладнень серед вагітних і супутнім ожирінням, результати якого опубліковані в журналі «JACC» [1].

У дослідженні групою вчених проаналізовані дані 790 вагітних, яких рандомізували на дві групи: перша група жінок із ожирінням (індекс маси тіла >30 кг/м2), друга група — з нормальною масою тіла [2].

Результати

Аналіз у цих підгрупах продемонстрував, що у 23% жінок з ожирінням наявні серцево-судинні ускладнення у період вагітності, порівняно з 14% жінок з нормальною масою тіла (р=0,006). До основних серцево-судинних ускладнень належали серцева недостатність, наявна у 8% з групи ожиріння та у 4% з групи нормальною масою тіла (р=0,02), та аритмія, до якої були більш схильні жінки з ожирінням порівняно з жінками, які мали нормальну масу тіла (14% проти 10%; р=0,19). Крім того, аналіз продемонстрував, що майже половина жінок з ожирінням потребували подальшого спостереження у післяпологовий період (47%).

Після проведення багатофакторного аналізу з оцінкою CARPREG II щодо ризику розвитку серцево-судинних ускладнень у період вагітності ожиріння визначалося як незалежний предиктор ускладнень у вагітних.

Прееклампсія відзначалася у 32 жінок, з яких у 69% відмічали ожиріння або надмірну масу тіла. Частота серцево-судинних ускладнень була однаковою у групі жінок з/без серцево-судинних захворювань, однак у жінок з ожирінням прееклампсія відзначалася частіше (36% проти 14%; р=0,020).

Наслідки ожиріння також позначалися й на стані плода та новонародженого. Зокрема, у 43% жінок з ожирінням та у 33% з нормальною масою тіла виявлено ускладнення з боку плода (р=0,02), включно з вищим ризиком передчасних пологів (19 проти 10%; р=0,005) та дистрес-синдром плода (8% проти 3%; р=0,02). Вроджені вади серця відзначали у 6% вагітних в обох групах.

Висновок

Дослідники, коментуючи результати, зазначають, що це дослідження було першим, в якому оцінювали наслідки ожиріння як предиктора серцево-судинних ускладнень серед вагітних. Кендіс Сільверсайдс (Candice Silversides), один із дослідників, кардіолог, доктор медичних наук, з університету Торонто, Онтаріо, Канада (University of Toronto, Ontario, Canada), прокоментував результати так: «Результати даного дослідження свідчать, що ожиріння разом із супутніми захворюваннями являють собою коморбідну патологію, яка має вищий ризик розвитку ускладнень у вагітних, ніж просто одне з цих захворювань».

Результати даного дослідження викликають занепокоєння, оскільки у все більшої кількості осіб в усьому світі відмічають ожиріння. Так, статистичні дані США за 2018 р. продемонстрували, що майже половина з усіх вагітних мають супутнє ожиріння до того, як завагітніли.

Таким чином, результати дослідження продемонстрували, що частота серцево-судинних ускладнень, прееклампсії та патології з боку плода відзначалися частіше серед жінок з ожирінням порівняно з групою жінок з нормальною масою тіла (56% проти 41%; р=0,002).

Список використаної літератури

  1. WHO (2014) Obesity and overweight. Fact sheet., N°311.
  2. Pfaller B., Siu S.C., D’Souza R. et al. (2021) Impact of Obesity on Outcomes of Pregnancy in Women With Heart Disease. J. Am. Coll .Cardiol. Mar, 77 (10): 1317–1326.
  3. Wendling P. (2021) Obesity: A ‘Double Hit’ in Pregnant Women With Heart Disease. Medscape, March 10.

Анна Хиць,
редакція журналу «Український медичний часопис»

17 марта, 2021
Was this article helpful?

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *