Корекція гіпонатріємії: болюсне введення чи тривала інфузія — що ефективніше?

Резюме. Наведено огляд результатів дослідження щодо оцінки ефективного способу корекції гіпонатріємії

Актуальність

Гіпонатріємія є поширеним у клінічній практиці електролітним дисбалансом, який виникає у 14–42% госпіталізованих пацієнтів і є фактором підвищеного ризику смертності. Алгоритм дій залежить від тяжкості гіпонатріємії, її тривалості, клінічної картини, включно з наявністю ускладнень, а також загрози виникнення неврологічних ускладнень. Основним методом, показаним для корекції гіпонатріємії, є введення гіпертонічного сольового розчину. При цьому недостатня корекція гіпонатріємії може також бути пов’язана з підвищеним ризиком смертності, включно з розвитком набряку мозку. У свою чергу, надмірна корекція асоційована з ризиками розвитку порушень із боку нервової системи, включно із синдромом осмотичної демієлінізації. Відповідно до міжнародних гайдлайнів, рекомендоване болюсне введення гіпертонічного розчину, перевагами цього методу є його ефективність (швидко досягається часткова корекція рівнів натрію в сироватці крові), безпека (обмежує ризик надмірної корекції) та зручний спосіб введення.

Однак дані деяких досліджень свідчать не на користь болюсного методу при корекції гіпонатріємії та наполягають на ефективності безперервної інфузійної терапії. Враховуючи відмінність наявних даних, група вчених провели дослідження з визначення більш ефективного та безпечного способу корекції гіпонатріємії.

Методи та результати дослідження

Проведено перспективне багатоцентрове відкрите рандомізоване дослідження SALSA. Дослідження проводили на базі трьох лікарень Кореї: лікарня Бунданг Національного університету Сеула (Seoul National University Bundang Hospital), Медичний центр Борамає Сеульського національного університету (Seoul National University Boramae Medical Center) та Лікарня священного серця Донгтанського університету Халліма (Hallym University Dongtan Sacred Heart Hospital).

У дослідженні взяли участь 178 дорослих пацієнтів (вік >18 років; середній вік — 73 роки; 45% чоловічої статі) з помірною/тяжкою гіпонатріємію (рівень натрію

Первинною кінцевою точкою дослідження було вибрано надмірну корекцію натріємії (підвищення рівня натрію >12 ммоль/л для 1-ї групи та >18 ммоль/л — для 2-ї групи протягом періоду введення). Вторинними кінцевими точками визначали ефективність та безпеку призначеної терапії. Концентрацію натрію вимірювали кожні 2 год протягом періоду дослідження.

Результати дослідження продемонстрували, що у групі болюсної терапії, гіперкорекція відзначалася у 15 (17,2%) пацієнтів, тоді як у групі безперервної інфузії — у 22 (24,2%) — різниця ризиків (РР) 6,9%, 95% довірчий інтервал (ДІ) 18,8–4,9; р=0,26). При болюсному введенні гіпертонічного розчину спостерігали швидше досягнення цільового рівня натрію порівняно із групою безперервної інфузії (32,2% проти 17,6%)

Висновок

Результати рандомізованого дослідження SALSA продемонстрували, що болюсне введення гіпертонічного розчину при корекції гіпонатріємії ефективніше порівняно з безперервною інфузією.

Нагадуємо, що результати нещодавнього дослідження продемонстрували, що нічна артеріальна гіпертензія є предиктором розвитку серцево-судинних подій у майбутньому.

  • Baek S.H., Jo Y.H., Akn S. et al. (2020) Risk of Overcorrection in Rapid Intermittent Bolus vs Slow Continuous Infusion Therapies of Hypertonic Saline for Patients With Symptomatic Hyponatremia. JAMA Intern. Med. Oct. 26.
  • Spasovski G., Vanholder R., Allolio B. et al. (2014) Hyponatraemia Guideline Development Group. Clinical practice guideline on diagnosis and treatment of hyponatraemia. Eur. J. Endocrinol., 170(3): G1–G47.

Анна Хиць

9 декабря, 2020
Was this article helpful?

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *