Дивертикуліт: у пошуках ефективного лікування

Резюме. Порівняння ефективності та безпеки хірургічного і консервативного методу у лікуванні дивертикуліту

Актуальність

Дивертикулярна хвороба товстої кишки (ДХТК) — поширене вікозалежне порушення, для якого притаманне утворення поодиноких чи множинних грижоподібних вип’ячувань. Зазвичай перебіг ДХТК  безсимптомний. Однак у  5% пацієнтів порушення ускладнюється гострим дивертикулітом, більшість епізодів якого не потребує антибактеріального лікування. Проте у частини пацієнтів повторне запалення дивертикулу спричиняє ризик виникнення гнійних ускладнень, зокрема перитоніту [2]. З метою запобігання ускладненому перебігу ДХТК чинні клінічні настанови рекомендують проведення планової резекції сигмовидної кишки за умови одного повторного епізоду гострого дивертикуліту у осіб молодого віку та двох запальних епізодів — у осіб похилого віку. Однак значний ризик виникнення післяопераційних ускладнень та накопичений клінічний досвід щодо зменшення вираженості клінічних симптомів з кожним повторним епізодом загострення дивертикуліту спричинили упередженість розуміння алгоритму вибору лікувальної стратегії у пацієнтів із ДХТК [3]. Зазначене стало приводом для дослідження на чолі з Александром Сантосом (Santos A.), Клініка Університету м. Гельсінкі, Фінляндія [1]. Результати опубліковані у журналі «JAMA Surgery» (Хірургія. Американська медична асоціація).

Результати

До рандомізованого дослідження залучено 128 пацієнтів віком 18–75 років, переважно (62%) жіночої статі. Рандомізацію пацієнтів проводили за такими ознаками:

  • повторювальні загострення дивертикуліту;
  • ускладнений перебіг;
  • стійкий больовий синдром.

Із загальної кількості пацієнтів було сформовано дві однакові за чисельністю дослідні групи. Пацієнтів 1-ї групи лікували консервативно, а пацієнтам 2-ї групи виконано планову лапароскопію з метою видалення сигмовидної кишки. За первинну кінцеву точку дослідження було прийнято кількість гастроентерологічних симптомів на початку дослідження та через 6 міс, визначених за шкалою якості життя (GIQLI). Найбільш визначними вторинними кінцевими точками було визначено якість життя за стислим опитувальником стану здоров’я із 36 запитань відповідно через 12; 24; 48 та 96 міс; планову резекцію сигмовидної кишки, смертність із будь-якої причини, післяопераційні та парастомічні ускладнення, частоту загострень та ускладненого перебігу гострого дивертикуліту. Після статистичного аналізу отримано такі результати.

  1. Виживаність ≥90 днів сягнула 100% в обох групах. Якість життя через 6 міс виявилася на 11,96 бала вищою в хірургічній групі порівняно з консервативною групою (95% довірчий інтервал (ДІ) 3,72–20,19; р=0,005).
  2. Серйозні післяопераційні ускладнення ІІІа ступеня за градацією Клав’єна — Діндо відзначали у 10% пацієнтів хірургічної групи.
  3. Загальна кількість клінічних симптомів ураження шлунково-кишкового тракту через 6 міс виявилася вищою в хірургічній групі порівняно з консервативною – 114,92 проти 101,97 відповідно (95% ДІ 3,98–21,92, р=0,005).
  4. Через 6 міс фізичний стан пацієнтів обох груп був без особливостей (р=0,06), тоді як покращення психоемоційного самопочуття спостерігалося у пацієнтів хірургічної групи (р=0,02).
  5. У перші 6 міс спостереження частота загострення дивертикуліту Іа ступеня за класифікацією Хінчі була вищою в консервативній групі та становила 31% проти 5% в хірургічній групі.
  6. За клінічними показаннями планове хірургічне втручання виконане двом пацієнтам консервативної групи.

Висновки

  1. Santos A.,   Mentula P., Tarja Pinta Т. et al. (2020) Comparing Laparoscopic Elective Sigmoid Resection With Conservative Treatment in Improving Quality of Life of Patients With Diverticulitis. The Laparoscopic Elective Sigmoid Resection Following Diverticulitis (LASER) Randomized Clinical Trial. JAMA Surg., Nov. 18. doi: 10.1001/jamasurg.2020.5151.
  2. Sallinen  V.J., Leppäniemi  A.K., Mentula  P.J. (2015)  Staging of acute diverticulitis based on clinical, radiologic, and physiologic parameters.  J. Trauma Acute Care Surg., 78(3): 543–551. doi:10.1097/TA.0000000000000540.
  3. Sartelli  M., Catena  F., Moore  E.E.  et al. (2016)  WSES Guidelines for the management of acute left sided colonic diverticulitis in the emergency setting.  World J. Emerg. Surg., 11(1): 37. doi:10.1186/s13017-016-0095-0.

За матеріалами https://jamanetwork.com/journals/jamasurgery/fullarticle/2773084

Ю.В. Жарікова,

Редакція журналу «Український медичний часопис»

14 января, 2021
Was this article helpful?

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *