Вітамін В2 може бути корисним при мігрені

Резюме. Підтверджено взаємозв’язок між вираженістю головного болю при мігрені та зниженим рівнем рибофлавіну

Нутриціологія та неврологія: шляхи перетину

Коментуючи роботу, керівник наукового проекту доктор медицини, невролог Мадрієта Ачарі (Madhureeta Achari) зазначила особливу важливість ролі дефіциту мікронутрієнтів у розвитку мігрені. Зокрема, в одному з рандомізованих контрольованих досліджень, проведеному понад 20 років тому, простежено взаємозв’язок між рівнем рибофлавіну та розвитком мігрені з акцентом на порушенні мітохондріального енергетичного обміну як одній із передумов патогенезу зазначеного захворювання (Schoenen J. et al., 1998). Більше того, у порівняльному аналізі рибофлавіну та плацебо описано ефективність застосування рибофлавіну у високих дозах (400 мг) протягом 3 міс з метою профілактики нападів головного болю за типом мігрені. У дослідженні у 59% пацієнтів порівняно з результатами у групі плацебо (15%) відзначали до 50% зменшення вираженості та частоти епізодів головного болю. У подальшому отримано додаткові дані про те, що застосування рибофлавіну в дозуванні 200–400 мг може ефективно сприяти зниженню частоти і тяжкості перебігу мігрені.

Разом з тим, автори нового дослідження наголосили на першочерговій важливості оцінки базових рівнів зазначеного мікронутрієнту. Основною відмінністю нової роботи стало те, що висновки актуального дослідження базуються на фактичних даних, а не на результатах опитування. У проведеній роботі автори оцінили клінічний статус 42 пацієнтів, у яких діагностовано мігрень (з аурою, без аури, інші типи хронічного перебігу мігрені) в поєднанні з низьким рівнем рибофлавіну в сироватці крові. З них 84% — жінки, середній вік учасників дослідження становив близько 35,5 року. Протягом 2 років клінічного спостереження пацієнти отримували харчові добавки для корекції рівня рибофлавіну в сироватці крові. Також протягом періоду дослідження проводили систематичні лабораторні вимірювання вмісту окремих вітамінів, мікроелементів та вітаміноподібних лікарських засобів. Зокрема, оцінювали вміст коензиму Q10, цинку, аскорбінової кислоти. Однак у матеріалах доповіді, представленій на конференції, увагу присутніх було акцентовано на особливостях ролі рибофлавіну.

Економічно доступний та ефективний нутрієнт у профілактиці мігрені

Загалом виявлено, що у 35 із 42 учасників дослідження позитивні зміни клінічного стану відбувалися лише за рахунок дієтотерапії — додаткового застосування харчових добавок з метою корекції вмісту рибофлавіну в організмі. При цьому 7 пацієнтів усе ж потребували додаткового застосування інших препаратів із метою профілактики та лікування мігрені. Протягом періоду спостереження учасникам дослідження було дозволено застосовувати препарати, рекомендовані в лікуванні при нападах мігрені, включаючи безрецептурні лікарські засоби групи ненаркотичних анальгетиків і триптани. Результати дослідження продемонстрували зниження частоти епізодів мігрені за місяць у середньому з 14,4 дня на початку спостереження до 3,4 дня після систематичного застосування рибофлавіну. Крім того, у 81% пацієнтів напади мігрені не фіксували протягом 2 років.

Коментуючи додаткові переваги превентивного застосування вітаміну В2 у пацієнтів із мігренню, дослідники підкреслили такі позитивні якості рибофлавіну, як його водорозчинність, що додатково позитивно впливає на особливості фармакокінетики препарату. Крім того, подібний нутритивний підхід у терапії пацієнтів неврологічного профілю порівняно економічно доступний, а препарати рибофлавіну добре переносяться пацієнтами.

  • American Headache Society (2019) Annual Meeting 2019: Abstract, Jul. 12, p. 42.
  • McNamara D. (2019) Findings fortify low riboflavin, migraine link. Medscape, Jul. 30.

Наталія Савельєва-Кулик

6 октября, 2020
Was this article helpful?

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *