Антигіпертензивна терапія: чи залежить ефективність лікування від віку пацієнта та етнічної приналежності

Резюме. Наведено огляд результатів дослідження щодо оцінки впливу віку та етнічної приналежності на ефективність антигіпертензивної терапії у пацієнтів

Актуальність

Статистичні дані свідчать, що артеріальна гіпертензія (АГ) вражає кожну четверту людину у всьому світі і є основним модифікованим фактором ризику захворюваності та смертності. Міжнародне товариство гіпертензії (International Society of Hypertension — ISH) у 2020 р. опублікувало оновлені практичні рекомендації щодо лікування АГ у дорослих осіб, віком >18 років. В оновленому документі адаптовано стандарти надання медичної допомоги у практичному форматі, який є простим у використанні як для економічно розвинених країн (умови високого ресурсу), так і для країн, що розвиваються та мають обмежені ресурси. Крім того, ISH визначили два рівні надання медичної допомоги пацієнтам з АГ — оптимальний та базовий. Оптимальний рівень є науково обґрунтованим стандартом надання медичної допомоги, а базовий — це мінімальний стандарт медичної допомоги в умовах обмежених ресурсів.

Відповідно до рекомендацій ISH та інших міжнародних медичних товариств, включно з Національним інститутом охорони здоров’я та вдосконалення медичної допомоги Великобританії (NICE), Європейським товариством кардіологів (ESC) та Європейським товариством з артеріальної гіпертензії (ESH), фармакологічна терапія АГ є стандартною для всіх когорт пацієнтів та не залежить від вікової групи або етнічної приналежності пацієнтів. Однак дані деяких досліджень свідчать про те, що різні когорти пацієнтів дають різну відповідь на призначену антигіпертензивну терапію. Відповідно до цих тверджень, групою вчених проведено дослідження, мета якого — оцінити вплив віку та етнічної приналежності на ефективність антигіпертензивної терапії у пацієнтів з АГ.

Методи дослідження

Проведено когортне дослідження з використанням баз даних досліджень клінічної практики CPRD-GOLD — бібліотека баз даних медичних записів первинної ланки медичної допомоги у Великобританії, в якій містяться демографічні дані, результати досліджень, включно з вимірюваннями артеріального тиску (АТ), діагнозами та рецептами на лікування. Загалом до CPRD-GOLD включено понад 11 млн жителів Великобританії. Термін відбору даних становив із 2007 по 2017 рр.

Учасники дослідження отримували терапію інгібітором ангіотензинперетворювального ферменту (іАПФ), блокаторами рецепторів ангіотензину (БРА), блокаторами кальцієвих каналів (БКК) і тіазидним діуретиком (ТД).

Основною кінцевою точкою дослідження була вибрана зміна систолічного АТ на фоні застосування різних антигіпертензивних препаратів у різних вікових та етнічних групах. Результат лікування оцінювали через 12; 26 та 52 тиж терапії.

Результати дослідження

Загалом до дослідження були включені дані 87 440 пацієнтів, які отримували терапію іАПФ, БРА, БКК та ТД.

Результати дослідження продемонстрували, що у пацієнтів віком >55 років терапія БКК асоціювалася зі зниження рівня систолічного АТ на 1,69 мм рт. ст. (99% довірчий інтервал (ДІ) –2,52…–0,86), порівняно з терапією іАПФ та БРА, через 12 тиж терапії.

Результати дослідження продемонстрували, що у підгрупах пацієнтів негроїдної раси, які не мали супутнього цукрового діабету, зниження систолічного АТ було найбільш вираженим на тлі прийому БКК, порівняно з терапією іАПФ/БРА (різниця становила 2,15 мм рт. ст. (99% ДІ –6,17…–1,87).

Висновки

У дослідженні виявлено, що однакове зниження АТ продемонстровано на тлі застосування БКК та іАПФ серед пацієнтів негроїдної раси, які не мали супутнього цукрового діабету, віком >55 років. Результати дослідження підтверджують гіпотезу про те, що різні вікові групи та етнічні меншини мають різну відповідь на антигіпертензивну терапію.

1 грудня 2020 р. у цифровому форматі відбувся майстер-клас «Клінічний семінар: лікування пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та хронічною хворобою нирок у запитаннях та відповідях». На майстер-класі обговорювалися найбільш проблемні питання менеджменту пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та хронінчою хворобою нирок.

  • Olsen M.H., Angell S.Y., Asma S. et al. (2016) A call to action and a lifecourse strategy to address the global burden of raised blood pressure on current and future generations: the Lancet Commission on hypertension. Lancet, 388: 2665–2712.
  • Sinnott S.-J., Douglas I.J., Smeeth L. et al. (2020) First line drug treatment for hypertension and reductions in blood pressure according to age and ethnicity: cohort study in UK primary care. BMJ, 371.

Анна Хиць

25 декабря, 2020
Was this article helpful?

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *